Модератором заходу була Ольга Романенко, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених КНТЕУ, член ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

        Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків КНТЕУ Валерій Миколайович Сай привітав молодих вчених з різних міст України та Європи і наголосив на необхідності співпраці українських вчених із європейською та міжнародною науковою спільнотою.

         Професор Й. Циммерман, декан факультету Бізнес Адміністрування та завідувач кафедри обліку і контролю Бременського університету разом з молодими вченими з Німеччини Джуліаном Абе та Себастьяном Тідеманом презентували сучасні підходи до наукових досліджень в економіці, логіку і структуру досліджень на прикладі теми «Disclosure, Enforcement and the Valuation of Equity».

         Вчені з Німеччини наголосили, що згідно з сучасними підходами до наукових досліджень, результати повинні бути обґрунтовані математичними  і статистичними показниками, що доводить їх достовірність.

         Юрій Мискін, к.е.н., доцент, голова ради молодих вчених Національного університету  державної податкової служби України виступив із доповіддю «Стратегія розвитку України: роль молодих вчених» і наголосив на необхідності комерціалізації наукових розробок, запропонував форми і методи співпраці молодих вчених із бізнесом та державою.

         Володимир Чубай,  к.е.н., доцент,  голова ради молодих вчених Інституту економіки і менеджменту Національного університету "Львівська політехніка"  розкрив проблеми і перспективи діяльності рад молодих вчених в Україні, наголосив на необхідності духовного росту молодих вчених, а також важливості забезпечення їх матеріальних потреб.

         Лариса Нетребчук,  старший викладач КНТЕУ доповідала на тему «Формування тематики науково-дослідних робіт студентів: проблема вибору», акцентуючи увагу на тому, що наука має бути цікавою і приносити задоволення для тих, хто досліджує.

         Юрій Баранюк, студдекан ФОАЕК, під керівництвом голови Наукового товариства КНТЕУ Ольги Романенко підготував цікаву доповідь на тему «Психологія стосунків «Викладач-студент»: очікування і виклики», яка викликала багато обговорень і дискусій серед молодих і старших науковців Німеччини, Словенії, України.

         «Навчання — це не просто передача інформації, знань, а складні  людські взаємини», -  зазначав В.О. Сухомлинський, український педагог.

         Для професійного спілкування  в університеті важливими є такі вміння:

• транслювати особистісне «Я» іншому суб’єкту;
• чути й бачити іншу людину;
• співпереживати іншому «Я»;
• приймати іншого як даність;
• поважати іншу людину;
• зберігати особливості власного «Я».

        Стилі спілкування між викладачем та студентом можуть бути (за психологом В.А. Кан-Калик):

• на основі захоплення спільною творчою діяльністю;
• на основі дружньої прихильності;
• спілкування – дистанція;
• спілкування – залякування;
• спілкування – загравання.

         Класифікація стилів педагогічного спілкування та професійних позицій вчителів, запропонована М. Тальоні

• Модель 1 - "Сократ". Це викладач з репутацією любителя суперечок і дискусій, навмисно їх провокує на заняттях. 
• Модель 2 - "Керівник групової дискусії". Головним у навчально-виховному процесі вважає досягнення згоди і встановлення співпраці між студентами, відводячи собі роль посередника.
• Модель 3 - "Майстер". Учитель виступає як зразок для наслідування, що підлягає безумовному копіюванню.
• Модель 4 - "Генерал". Уникає будь-якої двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко домагається послуху, так як вважає, що завжди і у всьому правий.
• Модель 5 - "Менеджер". Стиль, який одержав поширення у радикально орієнтованих навчальних закладах і пов'язаний з атмосферою ефективної діяльності групи, заохоченням їх ініціативи і самостійності. 
• Модель 6 - "Тренер". Атмосфера спілкування в групі пронизана духом корпоративності.
• Модель 7 - "Гід". Втілений образ енциклопедії. Лаконічний, точний, стриманий. Відповіді на всі питання йому відомі заздалегідь, як і самі питання. 

        Жваві дискусії та цікаві обговорення психології стосунків викладачів та студентів на основі досвіду і ментальності різних країн, очікувань різних поколінь підтвердили необхідність організації круглих столів між викладачами та студентами з метою визначення найбільш оптимальних способів взаємодії, навчання та творення нової науки.