Всесвітній день захисту прав споживачів

  З нагоди Всесвітнього дня захисту прав споживачів в університеті проведено низку заходів, спрямованих на пропаганду та поглиблення біологічних, фізіологічних, технологічних та юридичних знань стосовно придбання та споживання товарів, захисту прав споживачів, а також на активізацію наукових досліджень та громадського споживчого руху щодо контролю за якістю продукції, яка надходить в роздрібну та ресторанну мережу для продажу населенню. 
11-13 березня 2008 р. відбувся Форум "Інтереси українських споживачів: європейський вимір", організаторами якого став спільний проект ЄС та ООН "Спільнота споживачів та громадські об'єднання".
   У роботі Українського форуму споживачів взяло участь близько 150 активістів споживчого руху України, бізнес асоціації, які прагнуть вивести взаємовідносини із споживачами своїх послуг на європейський рівень, а також державні органи, що опікуються захистом прав споживачів та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у формуванні споживчої політики України і європейські експерти, що мають досвід участі в численних аспектах співпраці в тріаді держава-бізнес-споживач. 
   Програма форуму передбачала обговорення нагальних споживчих питань, а саме: взаємодії секторів суспільства з урахуванням інтересів споживачів; висвітлення кращих європейських практик захисту прав та інтересів споживачів; питання взаємодії бізнес-асоціацій та громадського сектора, ролі органів місцевого самоврядування, інтеграційних процесів та висвітлення кращих Європейських практик у сферах інформування, консультування і захисту прав споживачів. 
У форумі взяли участь представники Міністерства економіки України, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, Представництва ООН в Україні, українських й міжнародних громадських організацій і європейські експерти у справах захисту прав та інтересів споживачів з багатьох країн світу (Швеція, Німеччина, Чехія, Велика Британія та ін.).
Зокрема, на пленарному засіданні Форуму було заслухано та обговорено доповіді міжнародного експерта з питань прав та інтересів споживачів Джуліана Едвардса (Велика Британія) на тему "Взаємодія бізнес-асоціацій та громадського сектора з питань захисту прав споживачів", керівника Департаменту з питань партнерства з ЄС Інституту Штифтунг Варентест Хайнца Вільната (Німеччина) на тему "Практика незалежного споживчого тестування в ЄС та Німеччині", міжнародного експерта з питань законодавства у сфері прав та інтересів споживачів Пер Хенріка Ларссона (Швеція) на тему "Правова система на захист прав та інтересів споживачів", експерта фундації дослідження індексу задоволеності споживачів Володимира Вотапека (Чехія) на тему "Кращі європейські практики та їх впровадження в країнах Східної Європи: дослідження індексу задоволеності споживачів в Росії.
   З доповіддю на тему "Основні виклики, що стоять перед спільнотою споживачів в Україні" на Форумі виступила проректор з науково-педагогічної та методичної роботи Київського національного торговельно-економічного університету, професор Наталія Володимирівна Притульська. 
   На громадське обговорення (за рекомендацією Всесвітньої організації споживачів (Сonsumer International) було винесено проект документа "Стратегія співпраці Держспоживстандарту України з організаціями громадянського суспільства у сфері прав та інтересів споживачів на період 2008-2015 років". 
   Під час Форуму було презентовано курс "Основи споживчих знань" для середньої та вищої шкіл, який пілотуватиметься з наступного року в школах та університетах України економічного спрямування. 
У рамках заходів, присвячених Всесвітньому Дню прав споживачів, 12-13 березня на базі Київського національного торговельно-економічного університету відбулися лекції міжнародних експертів з проблем захисту прав споживачів, організаторами яких став спільний проект ЄС та ПРООН "Спільнота споживачів та громадські об'єднання".
12 березня відбулася лекція міжнародного експерта з питань прав та інтересів споживачів Джуліана Едвардса (Велика Британія) на тему "Взаємодія бізнес-асоціацій та громадського сектора з питань захисту прав споживачів".
Розгляду основних принципів, механізмів співпраці бізнесових структур та консумерських організацій та можливості залучення і використання кращих європейських практик на теренах України було присвячено лекцію провідного представника споживчого руху Джуліана Едвардса, який протягом 1996-2005рр. обіймав посаду Генерального директора Міжнародної організації споживачів (CI). Лейтмотивом лекції був розгляд існуючих шляхів покращення співвідношення сил на споживчому ринку між виробниками (постачальниками) товарів і послуг та споживачами. Одним із дієвих напрямів досягнення балансу інтересів є саморегулювання бізнесу, яке широко застосовується на практиці в країнах Євросоюзу.
   Досягнення балансу інтересів між виробниками та споживачами здійснюється за допомогою таких важелів, як розширення можливостей споживачів (навчання, інформування, забезпечення законних прав), встановлення обмежень на дії підприємств (заборона застосування несправедливих умов у контрактах, надання точної та достовірної інформації про якість і безпечність товарів та послуг (у т.ч. і в рекламі). Досягнення поставлених завдань можливе шляхом законодавчого регулювання, активної позиції споживчих організацій та саморегулювання у бізнесовій спільноті. 
   Саморегулювання бізнесу відбувається, як правило, через об'єднання компаній для створення спільних принципів, власних "етичних" норм щодо якості товарів та послуг, інформації, яку вони надають, порядку розгляду скарг тощо. Як Зазвичай це здійснюється через професійні асоціації (торгові палати, галузеві асоціації, професійні об'єднання). 
Консумерські організації у багатьох країнах систематично працюють із бізнесовими колами, прагнучи покращити існуючий стан захисту споживачів. Вони також лобіюють на окремих підприємствах та у професійних асоціаціях вирішення конкретних проблем, пов'язаних з їх товарами або послугами (особливо щодо питань їх безпечності та якості). При цьому у Європі на сьогодні має місце тенденція зацікавленості урядів у саморегулюванні бізнесу. Після періоду, протягом якого загальноприйнятим підходом було державне втручання у формування відносин між учасниками ринку (до кінця 1970-х років), у наступні 20 років домінуючою концепцією стало скасування такого регулювання. Це відбувається шляхом тиску на бізнесову спільноту з метою самостійного розв'язання проблем споживачів під загрозою того, що, якщо підприємства не знайдуть ефективні рішення, йтиметься вже про правозастосування та державний примус. Загалом саморегулювання ґрунтується на двох основних принципах: викладення загальних засад, конкретних процедур та обов'язків учасників у так званих кодексах практики; механізм розгляду скарг і загального нагляду за дотриманням встановлених у кодексі вимог.
   На сьогодні майже всі європейські професійні асоціації мають кодекси практики, що встановлюють загальні основи того, що всі її члени погоджуються діяти етично й дотримуватися високих стандартів у роботі із споживачами та один із одним. 
   Особливого значення на сьогодні набуває підвищення ролі корпоративної соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством, що полягає не лише у наданні товарів і послуг та максимальному збільшенні прибутку, а й у зміщенні акценту на більш широкі соціальні питання, зокрема на вплив на довкілля, трудові права тощо. При цьому раціональним шляхом реалізації соціальної відповідальності стає саме процес саморегулювання бізнесу. 
  Лекція керівника Департаменту з питань партнерства з ЄС Інституту Штифтунг Варентест Хайнца Вільната (Німеччина) на тему "Порівняльні тестування товарів і послуг та їх вплив на інтуїтивну логіку ринку", що відбулася 13 березня і була присвячена питанням інформування споживачів шляхом проведення порівняльних тестувань товарів і послуг. 
   Інформування споживачів про дійсний стан на споживчому ринку, про ймовірні ризики та небезпеку споживання - головна мета незалежних порівняльних тестувань. У лекції висвітлено роль та основні принципи порівняльного тестування товарів і послуг на прикладі досвіду діяльності провідного інституту споживчих досліджень - Штифтунг Варентест. 
   У країнах Європейського Союзу та багатьох країнах світу дуже поширеною є практика порівняльного тестування товарів і послуг, а організації з багаторічним досвідом проведення тестувань продукції для споживачів набули заслуженого авторитету. Про значення результатів майже 45-річної роботи інституту Штифтунг Варентест свідчать дані опитувань відповідних незалежних організацій, а саме: 94% німецьких громадян знають про діяльність інституту, а більше третини - використовують результати тестів при здійсненні покупок. Нерівновага сил на ринку також провокується інформаційною асиметрією, тому видання журналу "Test" та висока довіра споживачів до його публікацій зменшує цей дисбаланс. Більше одного мільйона передплатників журналу "Test" в Німеччині - свідчення довіри споживачів до об'єктивності висновків тестів. 
Інститут Штифтунг Варентест виконує важливу суспільну функцію щодо підвищення відповідального споживання, при цьому має вагому підтримку з боку держави. Діяльність Штифтунг Варентест широко відома не лише споживачам Німеччині, а й міжнародній спільноті завдяки єдиному ринку ЄС та участі у роботі багатьох європейських та міжнародних структур, зокрема членству у міжнародній організації зі споживчих досліджень і тестувань (ICRT), до складу якої входить 41 об'єднання споживачів з 37 країн світу (у т.ч. з України).
   Публікації результатів порівняльних тестувань продукції для споживачів здійснюються на основі певних принципів, які є важливими для поширення інформації у суспільстві, а саме незалежності, компетентності, об'єктивності, доступність викладення інформації. На необхідності дотримання цих принципів наполягає європейська та світова спільнота, у першу чергу з врахуванням інтересів споживачів. Зазвичай результати тестування публікуються в різних друкованих виданнях та висвітлюються в радіо- та телепрограмах. Але найбільш суттєво допомагають споживачам видання незалежних організацій, що проводять тестування та публікують їх результати. Важливим свідченням незалежності й неупередженості досліджень товарів і послуг з точки зору споживача є відсутність у таких виданнях реклами. До видань, орієнтованих на допомогу споживачам належать, зокрема, журнали "Cosumer Report" Союзу споживачів США, "Test" німецького інституту споживчих досліджень Штифтунг Варентест , "Справочник потребителя" Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "Тест" в Україні, "Спрос" Конфедерації товариств споживачів у Росії тощо. 
Діяльність інституту Штифтунг Варентест сприяє усуненню асиметрії та встановленню рівноваги впливу і балансу інтересів усіх учасників ринкових відносин. Адже споживач на ринку має найбільш слабку позицію порівняно з представниками бізнесу. Він може стикатися з обманом продавців, недобросовісністю виробників і рекламодавців тощо. Завдяки тестам Штифтунг Варентест споживачі обирають більш якісний товар на ринку і тим самим впливають на його оздоровлення, оскільки неякісна та сумнівна продукція переважно залишається нереалізованою.
   Отже, серед головних потреб споживача є потреба в отриманні достовірної, своєчасної й доступної інформації про товари і послуги та їх властивості задовольняти споживачів. Добре поінформований споживач набуває впевненості у своїх силах і діє свідомо. Тому розвиток в Україні системи порівняльних тестувань із урахуванням кращих європейських практик має стати ефективним інструментом щодо інформування спільноти споживачів, підвищення авторитету і впливу споживачів на рішення та дії влади і бізнесу, дотримання державою важливого принципу ринкової економіки: інтереси споживачів повинні бути пріоритетом порівняно з будь-якими корпоративними інтересами. 
   14 березня 2008 року з нагоди Всесвітнього Дня прав споживачів відбулося засідання круглого столу на тему "Нездорове харчування молодого покоління: загрози, попередження, протидія" за участю представників органів влади, громадських організацій, науково-освітніх установ, засобів масової інформації та громадськості. 
   З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся ректор Київського національного торговельно-економічного університету Анатолій Антонович Мазаракі та проректор з науково-педагогічної та методичної роботи Наталія Володимирівна Притульська. У засіданні круглого столу взяли участь представники Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства охорони здоров'я України, Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, Головного управління з питань торгівлі та побуту КМДА, Державного науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування. Широким було представництво громадських організацій та навчальних закладів. Зокрема в роботі взяли участь представники проекту ООН "Спільнота споживачів та громадські об'єднання", товариства захисту споживачів "Закон", Української асоціації споживачів, Всеукраїнської громадської організації "Якість життя", Луганського обласного об'єднання з захисту прав споживачів, Одеського товариства з питань захисту прав споживачів, Національного університету архітектури та будівництва, Київського національного торговельно-економічного університету, Вищого торговельно-економічного училища тощо. 
   На сьогодні однією з основних причин хвороб людини є незбалансоване харчування. Занепокоєння спеціалістів викликає популярність серед молодого покоління харчових продуктів з мінімальною кількістю корисних речовин, для яких загальновживаною у всьому світі стала назва "джанк-фуд" (англ. junk-food) - "їжа-сміття". Це продукти, що мають високу енергетичну, але незначну харчову цінність, підвищений вміст солі, цукру, жирів, добавок. Наслідком їх вживання є формування хибних навичок харчування на все життя, звикання і залежності від цих продуктів, збільшення частки населення з надмірною вагою, серцево-судинними та іншими видами захворювань. Невипадково Всесвітньою організацією споживачів (Сonsumer International-CI) визначено тему 2008 р. "Нездорове харчування підростаючих поколінь: CI-кампанія протидії маркетингу нездорової їжі для дітей". Прийняття рішення про придбання таких товарів ускладнюється через обмеження повноти та достовірності наданої споживачеві інформації про властивості, приховуванням негативних наслідків споживання, створенням ілюзії їх невисокої вартості. Разом з тим, всі продукти "нездорового" харчування виробляються за Технічними умовами виробника і не забезпечені загальнодержавними стандартами. 
   Завдяки агресивній маркетинговій та рекламній політиці виробників ця продукція активно просувається і завойовує прихильність пересічних українців. При цьому не зазначаються ризики, пов'язані з її вживанням. Однак збільшення майже в півтора рази за останні десять років кількості дітей з шлунково-кишковими захворюваннями медики пояснюють щоденним споживанням саме цих продуктів. 
   Учасники круглого столу обговорили проблемні питання щодо необхідності підвищення культури споживання, запровадження широкої кампанії з інформування споживачів, відповідальності бізнес-структур з просування продуктів "нездорового" харчування, удосконалення законодавчої бази щодо рекламування "їжі-сміття", консолідації зусиль зі стимулювання розробки, виробництва і маркетингу "здорових" харчових продуктів, державного та громадського контролю виробників і торговельних організацій з надання споживачам необхідної інформації для прийняття рішення на користь вибору "здорової" їжі. 
   За результатами засідання сформовано пропозиції щодо: створення єдиного інформаційного поля з роз'яснення недоліків та наслідків споживання "нездорової" їжі, розвитку системи та забезпечення дієвості соціальної реклами, приєднання до міжнародного руху з протидії маркетингу "нездорового" харчування, забезпечення представництва споживачів при вирішенні проблем технічного регулювання та споживчої політики. Вироблення дієвих механізмів реалізації цих заходів сприятиме формуванню національної політики в галузі раціонального харчування та підвищення якості життя.

20.03.2008

annzo

3675

остання редакція 20.03.2008

23

Фотозвіт